Religion & SpiritualityChristianity

Veritas

"Освяти їх у Твоїй Істині - Слово Твоє Істина".
Veritas: про віру, Церкву та стосунки з Богом.

Play

Open in

23 episodes
fortnightly
Avg 53 min
Ukrainian

Episodes 23

Newest Oldest Longest

All20 Unplayed20 In progress0 Played0

Counted on this page — what you have heard stays on this device, so it is not something the list can be paged by.

September 7 · 51 min
У пошуках Авторитету. Частина 77. Пожадливість проти якісної любові. Співрозмовники: о. Євген Фізер та єпископ Микола Петро Лучок ОР
"У пошуках Авторитету". Пожадливість проти якісної любові. Частина 77. Співрозмовники: о.Євген Фізер та єпископ Микола Петро Лучок ОР У програмі: Ісус реаліст. Якщо нема стосунку з Богом – випливають інші гріхи. Не гріх є в центрі, а стосунок. Навчання Ісуса – зашифроване. Це – мова образів, щоб докладати зусилля. Тема вбивства і перелюбу – центральні. Куди ти направиш своє серце? Як створена сексуальність? Користання жінки через погляд – це вже є дія проти любові. Що Бог зʼєднав – людина нехай не розʼєднує! Коли ти дивишся з пожаданням… Є порядок Божий. Св. Августин його називає Ordo Amoris – порядок любові. Коли ми його порушуємо – у життя входить смерть. Якщо ми не знаємо порядку: Заповідей, блаженств - тоді ми не розуміємо у чому проблема. Без слухання у сучасному світі ми не зрозуміємо чому щось не можна. Гріх – не гріх: це не християнство. Християнство - це дорога до цілісності, до повноти, до любові. Якщо я не впорядкую – я не цілісний. Глибший рівень кривди: якщо нема Євангелія – ніби говоримо, але не розуміємо, що ми говоримо. Це – не питання світу. Моє тіло – це святиня. Це - храм Духа Святого. Коли хтось користається мо=їм тілом – сумління має говорити: це – не те. Це – не добре. Про гріх Давида. Око – це прямий контакт із серцем. Вміти відчути і назвати пожадливий погляд. Потрібно вміти назвати. Це – не око спокушає. Мені чогось бракує. В чому наша трудність? У нас нема пауз! Є велика потреба у реколекціях, у молитві. У більшій мірі ми вибираємо як провести день. Пауза – це конфронтація. Ми. – споживачі. Про гріх самозадоволення. Сексуальність – Божий дар. Зловживання – руйнйє людину. Пророк – наше внутрішнє сумління. Зріла людина: вибір цілісності і свободи. Серце чисте створи в мені. Зусилля мають бути накеровані не на боротьбу з гріхом. Рекомендовано до прочитання: ІІ Книга Самуїла, 11-15 розділ Псалом 50 (51)
August 25 · 48 min
У пошуках Авторитету. Частина 76. Перелюб — дія проти любові. Співрозмовники: о. Євген Фізер та єпископ Микола Петро Лучок ОР
Подкаст «У пошуках Авторитету». Частина 76. Перелюб — дія проти любові.Співрозмовники: о. Євген Фізер та єпископ Микола Петро Лучок ОР У програмі: Що означає: «Не чини перелюбу»?Перелюб — дія проти любові. Вісім блаженств — простір Божественного порядку.Потрібно мати перед собою чіткий орієнтир: куди нас веде Ісус як Авторитет?Святість — це бажання зреалізувати своє життя. Ісус говорить про вбивство і перелюб, особливо акцентуючи на цих темах.Чимало труднощів і конфліктів у стосунках пов’язані з кривдою, темою вбивства та сексуальністю. Людина має в собі здатність до гніву і сферу сексуальності. Ісус іде глибше: кожен, хто дивиться на жінку з пожаданням, уже вчинив з нею перелюб. Ми маємо природний потяг одне до одного.Сексуальність вписана в людину, інтегрована в неї. Я є людиною, а людина має стать. Що означає: «Не чини перелюбу»?Що означає чинити перелюб? Чужоложство — бути в чужому ліжку.Перелюб — це дія, яка руйнує любов.Чи ці стосунки руйнують, чи будують? Кожен чоловік і кожна жінка в дорослому віці можуть створити союз одне з одним.Коли є цілісність, чоловік і жінка обдаровують одне одного духовно й тілесно. У контексті перелюбу я користуюся іншою людиною лише для того, щоб задовольнити своє сексуальне пожадання. Я дію проти любові. Я маю дотримуватися меж. Один чоловік єднається з однією жінкою. Вони обіцяють одне одному вірність до смерті. З яким пожаданням я дивлюся?Коли я дивлюся на іншу людину як на предмет для задоволення своєї сексуальної пожадливості. Бог завжди вірний. Ісус говорить: перелюб є злом проти любові. Людині, яка не має вибудуваних стосунків з Ісусом, важко це зрозуміти. А де тут Христос?Християнство ставить високу планку. Чистота і любов можливі, якщо, входячи у стосунки з Ісусом, я переживаю досвід того, що мене люблять.Коли я використовую іншу людину або дозволяю використовувати себе — це завдає болю. Навчання Ісуса стосується також і жінок.Дивитися з пожаданням — означає користуватися іншою людиною, а це руйнує і мене самого. Людина, яка пізнала смак свободи та чистих стосунків, цінує стосунки, в яких інша людина не сприймається як предмет. Чоловік і жінка мають працювати над своїми стосунками та єдністю. Як дивитися без пожадання?Прославити Бога за красу цієї жінки — і це змінює мислення: не використати її для себе, а прославити Бога. Чим глибше входиш у стосунки з Ісусом, тим чистішим стає погляд.Усі наші слабкості можуть вести нас до глибших і ближчих стосунків з Богом.Над близькими стосунками потрібно працювати. Якщо дивитися на стосунки чоловіка і жінки в ширшому контексті, то целібат — це дорога іншої форми цілісності. Цілісна сексуальність у сім’ї можлива тоді, коли обоє занурюються у близькі стосунки з Богом.Інстинкт самозбереження і розмноження дані нам для того, щоб ми захищали життя і творили. На перелюб потрібно дивитися в контексті любові.Чоловікові й жінці потрібно постійно рухатися вперед і багато працювати над своїми стосунками. Важливо дивитися на статус людини, з якою я будую стосунки. Часто люди не бачать глибини ран, які призводять до того, що вони починають використовувати одне одного в сексуальній сфері. Що означає, що чоловік є зрілим?Який союз є безпечним? Коли відбувається блокування зачаття? Молоді люди залишають батька й матір і починають співжити. Кожна історія унікальна.Водночас існують і цивілізаційні тенденції. Хто показує приклад?Чому ні? Кожен має сам собі відповісти: чому пожадливий погляд на жінку чи чоловіка є перелюбом? Чому це діє проти любові?Де я можу насититися любов’ю? Уникати гріха — це лише перший рівень. Глибший підхід — іти дорогою звільнення.Мені це шкодить. Що відбувається всередині мене?Якщо є близькість з Богом, я буду уникати того, що руйнує мене. Наша проблема — нестача любові. Ми недолюблені. Ми поранені. Ми зловживаємо іншими. Коли ми грішимо, то стаємо перелюбниками щодо Бога, бо відвертаємося від Нього.
August 25 · 57 min
У пошуках Авторитету. Частина 75. Кривда: відповіді на запитання. Співрозмовники: о. Євген Фізер та єпископ Микола Петро Лучок ОР
Подкаст "У пошуках Авторитету". Частина 75. Кривда: відповіді на запитання. Співрозмовники: о. Євген Фізер та єпископ Микола Петро Лучок ОР У програмі: Правда, коли ти її чуєш, вона відгукується. Правда є всюди. Коли людина слухає - відповідає на правду. Це - містична духовність. Тематика прощення важка. Отримувати звільнення: непробачення руйнує нас. Суть в пробаченні: коли я досвідчую кривду - закриваюся, або мені хочеться, щоб кривдник був покараний. Що відбувається у моєму серці? Кривда - це рана, яка починає людину руйнувати, якщо її не зцілити. Що краще: наслідки кривди у собі зцілити, чи самому стати кривдником? Стратегія життя вибудувана на кривді? На захисті від кривди? Чи доречне питання прощення кривди? Яка відповідна дія? Що я маю робити? Коли людина не може молитися за кривдника: ми не можемо, нам хочеться закритися, помститися. Чи хочу я молитися за кривдника? І тут є вибір. В молитві важливо зрозуміти: це дія, у якій я впускаю Божу благодать. Якщо рана не зцілюються - стан погіршується: людина не справилася з кривдою. Можуть бути кривди, які ми не розуміємо. Є принцип циклічності: все повторюється, поки не відбувається розірване коло - зміна поведінки. Коли людина хоче вийти з цього кола - Провидіння пропонує варіанти . Кривда - це стосунок з людиною, яка мене скривдила. Ми кривдимось у стосунках і лікуємось у стосунках. Зцілення від кривди, коли я вже зможу про неї говорити і не втікати. Важливе питання ресурсу, зовнішніх умов, отримати відповідні інструменти. Чи ти готовий/готова попрощатися з чимось? Готовність: я роблю дії. «А куди нам іти? Ми вже там були!» Є таке мислення: якщо я молюся за іншу людину, то це може накликати на мене щось погане. Якщо людина говорить про «чорну» смугу, там нема Світлого Бога. Я закрився у своїй темряві. Чорна смуга як навіювання. Людина приймає, на яку смугу вона стає. Мати труднощі чи страждати - не є наслідком того, що я молюся за кривдника. Темні сили таким чином можуть знеохотити, щоб молитися. Коли людина говорить про кривду - говорить з болем. Якщо людина не шукає виходу, то вона її перекреслює. Це суд. Перекреслити людину - це не дати людині право на життя: коли я хочу, щоб людина щезла. Але я не є подателем життя. Коли ми захищаємо свою державу - ми в захисті віднімаємо життя. Женевська конвенція говорить про людяність. Захист гідності людини має у нас бути. Якщо ми це втратимо - почнемо жити ідеєю помсти , і це може допровадити, що ми як суспільство так змінимося, що будемо карати і кривдити один одного. Навіть якщо вона до кінця життя буде жити за ґратами, бо вона небезпечна. Це те, що приніс Христос. Це - переворот Чи може людина собі заздрити? У нас є стара і нова людина. Дорога, яку пропонує Ісус - це дорога цілісності. Заздрість як звинувачення Цінність гідності. Боже, нехай буде з ними по твоїй волі - це і є молитва: «Нехай буде Твоя воля» Рекомендовано до прочитання: Євангеліє: Мт 5, 25-26
July 20 · 56 min
У пошуках Авторитету. Частина 74. Суд. Темниця. Вихід. Співрозмовники: о. Євген Фізер та єпископ Микола Петро Лучок ОР
Подкаст "У пошуках Авторитету". Частина 74. Суд. Темниця. Вихід. Співрозмовники: о. Євген Фізер та єпископ Микола Петро Лучок ОР У програмі: Де тут мій особистий стосунок з Богом? Ісус задає питання: «Чого ти шукаєш?» Християнство - це не історичний акт, це - особистий стосунок Християнство у сучасному розумінні ті - хто виконує традиційні дії. Скільки з тих людей, які ходять у храмом ідуть дорогою, яку вчить Ісус? Це одиниці! А як ти розумієш: гніватися-не гніватися? Як воно впливає на твоє життя? Благословляй свого противника - впускай туди Бога. Гнівайтесь правильно - скеровуйте гнів у потрібному напрямку. Помста і брання на себе роль того, хто карає кривдників у фільмах, - ніколи нема як почувається людина яка помстилася. Справедливий лише Бог. Люди не справедливі. Люди, в певному сенсі, злі. Забудьте про ідеальних людей. Люди чорно-білі. У них є добро і зло. Ми наситимось, коли наші стосунки зануримо у Бога. Деколи люди мають бажання образитися, щоб мати «законну» підставу ображатися. Як впустити Бога у кривду? Через повторювання фрази: «Отче, прости їм, бо не знають що роблять», можна впустити Бога. Кривдник це людина, яка закрита на Боже благословення. Потрібно вміти назвати противника. Мирися з противником, поки ти ще з ним у дорозі. Нехай твоя думка буде наповнена добром. Бути доброї думки - я вирішую, яку силу впускаю у своє життя. Не просто мирися - будь доброї думки. Не дозволяй, щоб зле мислення опановувало тебе. Відбулося подія, є реакція. Коли починаю фантазувати, передумовувати, «розмовляти» у голові зі своїм кривдником - я вже потрапляю у вʼязницю. Важливий момент: вміння усвідомити - я закриваюся у образі на людину, яка мене скривдила. Людям потрібно задавати пряме питання: чи ти носиш образу, чи ти молишся за кривду? Молитися за кривдника - я не оправдаю його злодіяння. Це - захист мого серця. Нехай Бог діє у твоєму думанні і цій ситуації. Ісус на хресті розриває ланцюг. Зупинити зло, зупинити війну? Ми маємо захиститись і захищатись. (Fulgur), але захищаючись не стати ненавидячими. Не поводитися так само як кривдник. Не стань таким самим як кривдник.
July 6 · 51 min
У пошуках Авторитету. Частина 73. Гнів. Кривда. Відшкодування. Співрозмовники: о. Євген Фізер та єпископ Микола Петро Лучок ОР
Подкаст "У пошуках Авторитету". Частина 73. Гнів. Кривда. Відшкодування. Співрозмовники: о. Євген Фізер та єпископ Микола Петро Лучок ОР У програмі: Ісус говорить про стосунок до іншої людини. Коли ти назвав когось дурнем, осудив - і йдеш на молитву? Гнів на брата є перешкодою у молитві. Дух Святий є Тим, Який пригадує. Хіба можна забути, що людина когось скривдила? Коли осуджую інших - думаю, що я правий. Молитву серця важко практикувати людині, яка назбирала образи. Що значить, що я скривдив брата? Якщо з кимось поговорив про третю особу: скривдив подвійно. У сповіді є один з важливих аспектів: винагородити кривду. Примирення - провадити таку дію, щоб вирівняти борг, який я вчинив. Аспект примирення - це лік. Багато людей не вміє сповідатися. Сповідь - де Дух Святий чітко мені говорить, де я зробив зло. Я жалію, і готовий компенсувати кривду. Якщо нема перепрошення людини, яку я скривдив - нема виконання процесу. Щоб це запрацювало, потрібно розуміти у чому я скривдив людину. Якщо маємо борг у стосунку до когось, то наша молитва і Свята Меса не матиме такого глибокого стосунку. Щоб працювали вертикальні стосунки, лакмусовим папірцем мають бути горизонтальні. Коли маємо докори сумління: піди і зроби дії. Непростий момент: вчити говорити прямо, вміти сказати. Коли я не примирюся - то в якому стані моє серце на молитві? Дуже багато людей не розуміє, чому не працює молитва. Прийти перед Лице Боже зі своїми ранами і своїми кривдниками. Бо інакше не можливо рухатися далі! Ми у році Серця Ісуса. Внести серце - це бачити своє серце. Задати собі запитання: якою є твоя молитва, якщо носиш кривду на інших? Як можеш стати перед Лицем Божим. У сповіді є ця процедура: я молюся, називаю, що зробив не так, маю відшкодувати. Питання: чи ми розмовляємо щоб розпізнати як поводитися відповідно до людини, чи як я можу допомогти. Коли я ділюся з іншою особою, що мені болісно: шукаю підтримки. Розрізняти звинувачення і докори сумління. Потрібно конкретно назвати: що не так. Людина, яка не має стосунку з Богом, не розуміє цього рівня. Чому так прискіпливий Ісус? Якщо ти ненавидиш людину - ти живеш у смертельному гріху. Бог помсти не є богом Ісуса. Неможливо помиритися, якщо я не назву свою помилку. Це - медицина. Вміння назвати, у чому моя помилка і за що мені потрібно перепросити: прискіплива праця щоб направити збитки. Є внутрішнє примирення: якщо я лише ношу на когось зло і ненависть. Коли почну впускати Господа - може прийти мир у моє серце. Повне примирення приходить, коли я говорю: «Я тебе пробачаю.»
July 1 · 55 min
У пошуках Авторитету. Частина 72. Кривда. Образа. Наслідки. Співрозмовники: о. Євген Фізер та єпископ Микола Петро Лучок ОР
Подкаст "У пошуках Авторитету". Частина 72. Кривда. Образа. Наслідки. Співрозмовники: о. Євген Фізер та єпископ Микола Петро Лучок ОР У програмі: Хто гнівається на брата? Я можу на когось гніватися і закритися у цьому гніві. Євангеліє від Матея 5, 21-26 Кожний хто гнівається на брата свого підпадає під суд. Ісус концентрується на заповіді: «Не вбивай!» і «Не чини перелюбу!» 5 заповідь: про стосунок до людини. «Не вбивай!» - практична вказівка. Перша заповідь: «Люби!» Єдина заповідь Ісуса: «Любіть один одного як Я полюбив вас!» Життя - це любов. Все, що не життя - не любов! Що є мірилом? Християнство не працює як щось що я не розумію. Ми дивимося на Ісуса Який є взірцем. ЄвМт 5,21: це настільки висока планка, що людині важко зрозуміти. Людині притаманно ненавидіти, злитися, відкидувати. Без благодаті ми не можемо зрозуміти навчання Ісуса Христа. Коли я починаю кривдити злістю? Resentment: гнів як образа на когось, яка триває роками. Коли людьми керує страх вони можуть маніпулювати. Гніваюсь на брата - я не справився! Справитися - це мистецтво. Що це за суд? Починаю жити, засуджуючи іншу особу. Я стаю суддею. Подивитися на гнів у контексті своєї історії. Кожен кривдник є скривдженим, який не справився з кривдою. Починає закриватися у собі. Починає кривдити інших. Тримання образи отруює саму людину. Ця отрута дуже болить. «Нікчема» - той, який вже не зміниться. Гнів потрібно скерувати на те, щоб почати займатися собою. Своїми болячками. Якщо мене хтось скривдив - то це кривдник. Гнів має бути скерований, щоб захистити себе від кривдника. Ідеалізація і очікування. Важливо прийняти світ у його реальності. Людина, коли опрацює кривду, стає на вищий рівень. Коли навчимося справлятися з кривдою - перестанемо ідеалізувати світ. Ідеальний лише Бог. Важливо зізнатися, що я маю дно. Не справляюсь. «Нікчема» ставлю хрест на людині. Це - ув’язнення. Бог ніколи не перекреслює людину. Бог вірить у мене, що я змінюся, але я не вірю, що інший зміниться. Списати людину - величезна гординя і величезна безбожність. Наскільки я уважний до того, що вчить Ісус? Я не є зобовʼязаний жити у стосунках з кривдником. Де Ісуса кривдили - Він звідти йшов. Важливо як справлятися з болем, який наніс кривдник. Наскільки я готовий вкладати зусилля і боротися за когось. За когось близького? Людина, яка перекреслює себе й інших - вона руйнує. Спочатку тримаю гнів у собі, потім починаю говорити: це нікчема, третій рівень- відмова від права існування людини (ти - дурень «краще б тебе не було»). Чому людина попадає у геєнну вогненну? Бо це місце вже безбожне. Хто тобі дав право забирати життя? Ісус витримує слабкості учнів. Коли людина перекреслює іншу - вона стає у позиції безбожностію Не перекреслюй людини. Перекреслюючи людину- перекреслюєш Бога. Рекомендації до прочитання: 18 розділ Євангелія від Матея. Книга «Вільний», автор Ніл Лозано.
June 8 · 45 min
У пошуках Авторитету. Частина 71. Життєві стратегії: хибна і відповідна. Співрозмовники: о. Євген Фізер та єпископ Микола Петро Лучок ОР
Подкаст «У пошуках Авторитету». Частина 71. Життєві стратегії: хибна і відповідна. Співрозмовники: о. Євген Фізер та єпископ Микола Петро Лучок ОР У програмі: Ми не можемо виміряти, скільки людей знаходиться у стані гніву. Не потрібно шукати скільки. Потрібно зустрітися зі своїм гнівом. Де є вихід – показує Ісус. Що мені робити з моїм болем, моєю кривдою? Рекомендація: Мирослав Маринович «Віра, самопожертва і Боже Слово». Чому важливо, щоб гнів не керував нами у нашому житті? Добрий гнів показує як люди групуються, допомагають один одному. Гнів - енергія дана людині, щоб вона жила. Щоб життя розвивати, захищати, впорядкувати. Якщо я гнів накеровую, щоб руйнувати себе або інших, то це не добре накерований гнів. Зосередитися на тому, як я маю виконувати своє замовлення і служити. Припинити жити очікуванням: потім почати жити, коли закінчиться війна. Стратегія життя - приймаю життя тут і тепер і виконую своє замовлення. Стратегія узагальнення є хибною. Стратегія очікування є хибною. Стратегія відповідальності за себе є вірною. Страждання змушує рухатися у вибір, як я буду справлятися з цим стражданням. Які ми можемо знайти відповіді у навчанні і поведінці Ісуса? Чи вмію я назвати різні рівні гніву? Писання говорить про Спасителя. Йн 3:16: «Бог так полюбив світ…» Питання про причину страждань. Страждання є центральною темою нашого життя, з якою нам важко розібратися. Хіба Бог є автором страждань? Людині хочеться зрозуміти як все скласти. Бог не є творцем страждань. Причина: коли віддаляємося від Бога - творимо страждання. В цьому світі нема опції жити без страждання. Бог Отець дає згоду на те, щоб Син прийшов у світ, наповнений стражданнями, і Він згідний на те, що Його пошлють на смерть. Ми не народжуємо дітей, щоб вони страждали. Але страждання вписане у наше життя. Чому ми славимо героїв? Вони показали чесноту. Нема більшої любові, ніж коли хто життя дає за друзів своїх. Коли хтось віддає своє життя, то це страждання стають благословенням для інших. Коли Бог стає людиною, розриває всі перешкоди. Ісус - «ракета», щоб ми могли зʼєднатися з Тим, що ми розірвали. Це - найвищий рівень явлення своєї любові. Страждання не може зрозуміти людина без Бога. У стражданні відкривається багато добра. Щоб людина любила - їй не вистачає досвіду улюбленості. Якщо у нас дефіцит любові - це у нас основна форма страждання. Вихід зі страждання: досвідчити чиюсь любов. Спільнота є тим місцем, яка готова огорнути людину у стражданні. Страждання вчитель життя Рекомендації для прочитання: Євангеліє від Матея , 5-7 розділ Перший лист Святого Апостола Якова
May 27 · 54 min
У пошуках Авторитету. Частина 70. Що робити з гнівом, з образою? Співрозмовники: о. Євген Фізер та єпископ Микола Петро Лучок ОР
Подкаст «У пошуках Авторитету». Частина 70 Що робити з гнівом, з образою? Співрозмовники: о. Євген Фізер та єпископ Микола Петро Лучок ОР У програмі: Відповідь на запитання: ранні християни не переносили відпочинку на неділю! Воскресіння - це стосунок з Особою. Ми як християни постійно зосереджуємося на Особі, яка залишилась між нами. Є досвід присутності Воскреслого. Воскресіння святкується у спільноті учнів. Читання: Євангеліє від Матея, 5, 21 - 26 Не вбивай! Ісус гнів прирівнює до вбивства. Гнів - це енергія щоб захиститися. Коротко: не дій під впливом гніву. Не дозволь, щоб гнів зазгніздтвся у твоє життя. Гнів - людина накручується. Список людей на яких ображаюся. Якщо я тримаю у собі такі думки: гнів як образа, гнів як ненависть - воно мене зʼїдає. Коли я вбогий духом, коли є кривда - впускаю Бога між себе і ту особу. Запануй над своїм гнівом. Назвати, що відбувається у серці. Це - гнів не скерований на захист, а на те, щоб кривдити. Де знаходиться гнів? Рівень духа, душі, почуття, розум, тіло. Завжди у кожну подію, у кожну ситуацію потрібно впроваджувати Бога. Суд належить тільки Богові. Якщо людина не стає на коліна перед Богом - вона там є авторитетом. Нема заборони на гнів. Гнів Ісуса накерований, щоб допомогти людині повернутися до Бога. Щоразу Ісус, гніваючись, не грішить. Він називає справи своїми іменами. Ми не навчені правильно гніватися. Не робіть помилок у гніві. Нехай сонце не заходить над вашим гнівом. Мистецтву вміння не тримати гнів потрібно навчитися. Диявол той, який осуджує і оскаржує. Не вбий - це не зовнішнє! Це те, що відбувається у серці. Молитва за кривдника. Коли ми скеровуємо гнів на себе - він починає розʼїдати. Гнів скеровуємо на себе, або не на тих, які нас кривдили. Нам потрібен Бог. Людина, яка мене скривдила, скоріше за все під впливом диявола. Ми боремося не проти тіла і крові, а проти диявола, який хоче, щоб ми розділилися. Мені потрібно впустити Бога. Тут - блаженства. Гнів потрібно скерувати на те, щоб вкласти зусилля і справитись з болячкою. Біль серця - мені потрібно цим зайнятися. Інакше я буду діяти під афектом. Ми не заспокоїмося у людських стосунках. Справедливий лише Бог. Побачити нашого кривдника, як бідну людину, яка потребує конфронтації, але не моєї дії. Список тих, на кого гніваюсь: 12-ти крокова програма, модель 5 ключів. Носіння у серці думок ненависті - це потрійне вбивство: беру молоток і бʼю себе по голові, думаючи що бʼю людину, яка мене скривдила. Заступатися за кривдника - високий рівень. Мій гнів руйнує й інших теж. На рівні думок і серця розуміти як впустити Божу благодать. Розум скерувати, щоб воля стала на коліна. Дати місце Богові. Засудження будується на дуже сильній гордині. Навчитися на початковому рівні передати цей суд Богові. Жодна людина не є більшою: у нас різні рівні служіння. Є два начала, якими собі потрібно порадити: гнівливе начало і з пожадливістю.
May 11 · 55 min
У пошуках Авторитету. Частина 69. Закони Божі як реальність життя. Співрозмовники: о. Євген Фізер та єпископ Микола Петро Лучок ОР
Подкаст «У пошуках Авторитету». Частина 69. Закони Божі як реальність життя Співрозмовники: о. Євген Фізер та єпископ Микола Петро Лучок ОР У програмі: Ісус прийшов не змінити закон, а виконати і виповнити. Ісус часто конфліктує з тими, хто є вчителями закону. Ісус говорить: «Я прийшов не змінити, а доповнити». Закон - це стосунок. Ісус говорить: «Законом потрібно жити». Закон - це вказівка, як увійти до глибоких стосунків з Богом. Ісус хоче, щоб людина пішла глибше. Щоб людина була щасливою. Щасливі люди, які підпорядковуються Богові. Яка ціль твоєї побожності? Яка ціль твоїх стосунків з Богом? Закони Божі є вказівкою до реальності, яка веде до реалізації життя. Царство Боже - це стосунок, у якому повертаємо Закон. Перший закон: Джерело поставити на перше місце. Книжник - це той, який знає як має бути. А як цим жити, книжник не буде знати. Фарисей - це той, хто знає обряди, ритуали. Якщо дія, знання закону не провадить до стосунку - він не виконує свою ціль. Чи реально цей закон веде до стосунку? Ціль руху у глибокий стосунок. Якщо цього нема - закони і правила є певним примусом. Пророки показували приклад, як жити нелицемірно, залишаючись вірними закону, однак не як букві. Звідки у людини береться обʼєм правил, заборон: можна - не можна? Заповіді є для добра людини! Людина прагне, щоб їй пояснили. Повинні бути наставники, які дійшли до пізнання, супроводжуючи людину. Ісус посилає учнів: «Ідіть, і навчіть того, що ви навчилися від Мене», - станьте наставниками. Коли нема людини, яка чітко розкриває закон - щоб Слово стало Тілом, закон став дійсністю. Не гріх, не дія закриває мені Царство Небесне. Якщо ти не вийдеш з цього «я все знаю», - це перша причина того, що до Царства Божого не ввійду. Що таке Царство Небесне? Розділ 13 у Євангелії від матер: чим є Царство Небесне? Сім притч : скільки Царства Небесного є у серці людини. Можна приналежати до релігійної структури і вважати, що я є у стосунку до Бога? Лицеміри формально виконують закон. Є рух до очищення серця. Потрібно шукати. Потрібно вкладати зусилля. Всі закони сходяться до одного закону: люби, і роби що хочеш. Любов - це Сам Бог. Коли живеш у любові - тобі диктує закон любові. Рекомендовано до прочитання Євангеліє від Матея 5, 17-20 Євангелія від Матея, розділ 13
April 27 · 49 min
У пошуках Авторитету. Частина 68. Бути світлом для інших. Співрозмовники: о. Євген Фізер та єпископ Микола Петро Лучок ОР
Подкаст «У пошуках Авторитету». Частина 68. Співрозмовники: о. Євген Фізер та єпископ Микола Петро Лучок ОР Бути світлом для інших. У програмі: В чому блаженство бути вбогим в дусі? Це цілковита приналежність бути відкритим на Бога. Це - очищення від свого его. Ідеальним взірцем вбогості в дусі є Ісус Христос. Ісус стверджує: якщо ці блаженства для вас працюють – ви сіль землі. Коли людина розуміє – вона є сильною. Коли не розуміє – слабкою. Деколи Бог поступово відкриває. Основа допомагає відкривати розуміння подій. Поступовість розуміння вписано в нашу природу. Ми отримуємо світло стільки і на те, що тепер потребуємо. Містична позиція – духовна вбогість. Скільки мені потрібно знати сьогодні – стільки отримую і відповідей. Пізнавати – це безкінечний етап. Людина, яка зловила контакт з живим Богом – варто все зробити навіть для однієї людини. Людина, яка досвідчила і зрозуміла закони Божої дії, вона, по ідеї, не може не світити. Не може сховатись місто, яке лежить на верху. «Ви — світло світу. Не може сховатись місто, що лежить на верху гори» (Євангеліє від Матея 5, 14) Місто: місто Боже не може сховатися. Церква не може сховатися! Ми є містом, яка лежить наверху. І це – дорога. Наверху – все ясно. Для людей, які живуть у світлі – все ясно. Це не людське світло – це контакт з Ісусом. Це – Його світло. Задум Бога – жити в єдності з нами. Зрозуміти де ця єдність – неможливо. Церква буде завжди, - вона побудована не на людині. Свічник на який поставили це світло – це конкретна особа, яка світить всім, хто є у хаті. Є люди, які це світло хочуть прикрити. Людина, яка є просвітлена є відважна, і є мудра. Вона знає: де і скільки говорити про це світло. Світло у людині - це наслідок довготривалого стосунку з Ісусом. Боротьба між світлом і темрявою відбувається у мені. Де тут Ісус? Багато людей люблять темряву. Зловживання - люди, яке люблять робити щось, що темне, їм це подобається. Кожен, хто чинить зло - ненавидить світло. Євангеліє від Луки 1, 76: « А ти, дитино, пророком Вишнього назвешся, бо ти ходитимеш перед Господом, щоб приготувати йому дорогу!» Ісус говорить: Я є Світло світу! Людина, яка не прийняла Христа як світло світу, сидить у темряві і страху смерті. Людина, яка приймає - стає на дорогу миру. Людина у темряві сидить, а в світлі ходить.
April 13 · 48 min
У пошуках Авторитету. Частина 67. Розуміння духовних принципів. Співрозмовники: о. Євген Фізер та єпископ Микола Петро Лучок ОР
Подкаст «У пошуках Авторитету». Частина 67. Розуміння духовних принципів: захищають Співрозмовники: о. Євген Фізер та єпископ Микола Петро Лучок ОР У програмі: Істина, якщо вона є - вона універсальна. Коли різні кризи приходять у життя людини, починаються зміни - доходимо до суті: навіщо це все тобі? Учень - це той, який у стосунках з Ісусом як з Авторитетом. Я маю розуміти: чому Ісус Авторитет мого життя? У грецькому оригіналі «коли сіль звітріє, втратить силу» - «коли сіль стане «безглуздою». Сіль - те, що захищає від зіпсуття, захищає розуміння. Розуміння - те, що людина використовує. Розумію - вмію користатись. В моменті, коли втрачається контакт з Богом - розуміти, що мені потрібен провідник. Ісус запитує: «Розумієте?» А вони не розуміли, і боялися запитати. Розуміння приходить з часом. Аспект розширеного кола - чим більше пізнаємо, тим більше можливостей. Людина, яка звітріє, - людина яка не знає. Нею легко маніпулювати. Учень, який звітріє - непридатний. Що розуміти? Про що йдеться у розумінні? В чому ціль християнського життя ? Дайте відповідь на питання. Пізнаю у стосунку з Ісусом себе, починаю іншим про це свідчити і говорити. Ми всі є у стосунку до Отця діти. Ми в очах наших батьків знаходимо сенс. Люди хочуть побачити що їх любить Отець. Діти у своїх батьків хочуть побачити що вони люблені. Отець не послав Сина на хресну смерть. Отець послав Сина, щоб Він явив свою любов. Коли по людськи відчуваємо залишеність і покинутість : Бог не може не бути присутнім у житті кожної людини. Розуміння приходить з досвідом. Як відбувається у кожного - це особистий процес. Пізнавання - це постійний процес. Для чого я живу, хто я, яка моя місія, яке моє послання. Правда має бути універсальною. В навчанні Ісуса нема примусу. Є свобода вибору через досвід. Є відвага розмовляти. Домашнє завдання: розуміння розважання над навчанням Ісуса
March 30 · 54 min
У пошуках Авторитету. Частина 66. Що значить: бути сіллю землі? Співрозмовники: о. Євген Фізер та єпископ Микола Петро Лучок ОР
Подкаст «У пошуках Авторитету». Частина 66. Що значить: бути сіллю землі? Співрозмовники: о. Євген Фізер та єпископ Микола Петро Лучок ОР У програмі: Коли Ісус щось називає - воно вже є. Воно є. Убогий в дусі - вслуханий. Воно є у кожній людині. Жити з Богом - простір, який називається Царство Небесне. Навчання Ісуса у Нагірній проповіді - опис дороги учня. Реакція на те, що називає Ісус - є різна. Люди, які вибудували свій світ, думають що найкраще що можуть зробити, утримати свій світ. Ісус зі своїм навчанням вибиває з під ніг бажання контролювати. Навчання Ісуса. Нагірна проповідь. Тут Ісус - новий Авторитет. Новий Мойсей. Ісус веде на глибший рівень. Що мені робити, щоб осягнути життя вічне? Візьми собі на працю один свій недолік: утримуватися, щоб осуджувати людей, коментувати Про 12 крокову програму Праця з недоліками: убогий в дусі. Прислухатися: що то за недолік? Перший недолік – занедбування стосунків. Коли є послух, я починаю чути, Бог кличе: йди за Мною! Починається рух! Рекомендація: читати 5-7 розділ Євангелія від Матея якщо людина не впускає Слово Боже- нею керують амбіції. Слово Боже ставить дуже високу поперечку. Навчання Ісуса дає світло. Який сенс посту? Це відмова від чогось доброго, щоб відчути біль. Для чого мені важливо читати Слово Боже і розуміти? Весь макрокосмос, який Бог створив, він є у моєму мікросвіті. Кожен персонаж у Святому Письмі можемо відчути у собі. Коли я слухаю- воно мене торкає. Має відбуватися дотик. Навчання Ісуса як і сам Ісус безмежне. Щоденне розважання, щоденне слухання- спосіб життя. Учнівство: слухаю - досвідчую - виконую. Дух Святий настільки феноменальний, що Він знає людину, знає обставини. Від людини потрібен лише відвертий вклад. Євангеліє від Матея, 5, 13-16 Ви - сіль землі. Коли втрачає силу ? Ісус говорит учням: у вас є місія - захистити землю від зіпсуття. Звідки іде місія? Серце християнства назначене місією. Бути сіллю землі - місія учня. Сіль те що захищає від зіпсуття, те, що дає смак. Бажання жити життя. В якомусь моменті людина починає гнити. Я не є джерелом сили. Єднаюся з Джерелом Сили - Божественною Силою. Навіть якщо є люди, які мають труднощі, то учні мають бути тими, хто у першу чергу проживає захищеність і дає іншим захищеність. Не забувайте ким ви є для цього світу! Дзеркало: чи ти реально живеш Божою силою, чи зіпсуття у тобі? Коли людина не має Божественної сили, вона рухається до зіпсуття - до гниття. Чому земля розпадається? Чому йде зіпсуття екології? Споживацтво! Учень - як пророк: на початку стосунок з Творцем життя, пізнавати в чому моя місія. Первородним гріхом людська природа зіпсута, але не знищена. Добра Новина: повернення до єдності з Богом. В чому ясність? Ми потребуємо Божественної сили. Ісус є сіллю, світлом, силою життя, смаком. Якщо у мене нема сили, мені потрібно звернутися до Сили. Сіль дає смак. Євангеліє дає – яким би не було життя, - воно завжди буде смакувати. Домашнє завдання: досліджувати у собі силу солі
March 17 · 52 min
У пошуках Авторитету. Частина 65. Дивна логіка: блаженні переслідувані за правду. Співрозмовники: о. Євген Фізер та єпископ Микола Петро Лучок ОР
Подкаст «У пошуках Авторитету». Частина 65 Дивна логіка: блаженні переслідувані за правду Співрозмовники: о. Євген Фізер та єпископ Микола Петро Лучок ОР У програмі: Блаженні переслідувані за правду, бо їх є царство Небесне. Одна з наших трудностей, коли ми непомітно стаємо керівниками свого життя. Бог не обмежує нас. Він є Джерелом життя. Горе - це життя, коли людина виходить з-під простору блаженств і входить у територію горя. Щоб зʼєднатися з Богом, потрібно бути вбогим духом. Царство Небесне - це єдність. У «нормальному» житті ми чекаємо, що Бог зробить так, як хоче людина. В цьому є небезпека не зустрітися з Богом. Тихі, смиренні серцем, - уподібнення до Ісуса. «Ідіть, зрозумійте, що я милосердя прагну, а не жертви!» Насиченість, коли у кожній ситуації бачу: а що на це Господь? Нам потрібен Ісус, нам потрібен Дух Святий, щоб зрозуміти: Господи, говори до мене, що я маю робити? І тут починається милосердя. За страхами і тривогою - дух страху. Людина, яка має чисте серце, чистий розум - вона починає бачити, що Господь говорить. Люди, які вміють побачити Бога - впроваджують мир. Учні, які прийняли мир Ісуса Воскреслого були переслідувати. Свідки Правди, свідки Ісуса - це ті, хто наражається на переслідування. Щоб страх не паралізував - потрібно усвідомити: що мною керує? Один з ресурсів - духовний погляд на життя. Погляд через Ісуса. Отримати опори у сенсах - через влив Ісуса. Вихід в інформаційну пустиню: шукати відповіді. Вибудувати день, що першу інформацію про себе - беру з Духа. Хто мене надихає? Є дух людський, дух страху і Дух Святий. Коли є певна криза потрібно задати собі питання: який дух мною керує? Проклятий той, хто уповає на людину? Чому? Не можна отримати благословіння яка не має благословіння, це - утопія. Утопія - коли людина хоче вибудувати на горизонтальних структурах благословенне життя. Допомогти багатьом стати на коліна: убогі в дусі. Блаженство - це не фізична безпека. Це - стан єдності з Богом. Більше слухати Бога, ніж людину. Один з найбільших страхів - страх страждання. Дивна логіка: блаженні переслідувані. Чому переслідувана людина є блаженна? Вона в єдності з Богом. Ставання на коліна - жест послуху перед Тим, перед Ким ти стоїш. Перебування на колінах перед Господом- тільки Йому це належить. Зовнішній жест може вести до внутрішнього. Страждання ламає гординю. Бути в постійній убогості, яка є багатством. «Живу вже не я, а живе в мені Христос» Переслідування за Правду: якщо нема Ісуса, а лиш ідеї - це про вірність Ісусові. Жива присутність Особи Ісуса. І лише так можна встояти у цьому стосункові. Блаженні переслідувані за правду - це не є простим і легким. Коли людина є у стосунку з Ісусом, не концентрується на стражданнях, а на тому, як отримати силу. Ісус настільки сильний у стражданні Людина, яка має чисте серце, чистий розум - вона починає бачити, що Господь говорить. Ідіть, зрозумійте, що я милосердя прагну, а не жертви!
March 2 · 52 min
У пошуках Авторитету. Частина 64. Блаженні миротворці: уподібнення до Ісуса. Співрозмовники: о. Євген Фізер та єпископ Микола Петро Лучок ОР
Подкаст «У пошуках Авторитету». Частина 64 Блаженні миротворці: уподібнення до Ісуса Співрозмовники: о. Євген Фізер та єпископ Микола Петро Лучок ОР У програмі: Не відповіді є важливими, а «де Ти, Господи?» Перше питання Ісуса у Євангелії від Йоана: «Чого шукаєш?» Жінко, чого плачеш, кого шукаєш? Єдність всиновлення не доступна ангелам. Вони мають служити. В світі, у якому ми живемо - є зло. Звідки воно походить? Зло є нестачею добра. Ми можемо шукати: як впровадити у зло добро. В моменті коли Люцифер перестав вглядатися у Боже Добро відбувся момент відходу. Хрест - дерево життя. Ісус через свою жертву повертає нас до центру. Коли людина відвертається від центру, до кого вона звертається? Коли є досвід - ти стоїш перед вибором. Ми є центром Божого Одкровення. Ми у собі маємо побачити: де я відвернувся. Як у мені відбувається відвернення? Нам не доступно: як це бути у повній єдності з Богом. В кожному блаженстві є обіцянка. Духовність - велика сила, щоб знайти сенс, як жити у цьому важкому часі. Блаженства - це життя у стосунку. Посеред раю, мого саду потрібно поставити стосунок. В конфлікті часто зациклюємося на людській справедливості, варто поставити у центр Божу справедливість. Ісус говорить прямо: Він хоче, щоб ми були у повноті благодаті. Дорога, якою веде Дух Святий - це цілісна дорога: бачити духом, душею, тілом. Кожен гріх робить серце нечистим. Нечистий - дух бунту. Чистота - це не лише про сексуальні гріхи. Це - про чистоту серця. З людського серця виходять гріхи. Ми рухаємося до центру. Щоб повернутися до Бога потрібно повернутися до себе. Брати відповідальність за свої стани. Ісус високо піднімає планку. Блаженні миротворці, бо вони Синами Божими назвуться Як це бути миротворцем? Ісус був творцем миру. Без розуміння блаженств і процесів ми не розуміємо, який мир приніс Ісус? Ісус вносить мир у конфлікт. Миротворчість Ісуса не є наївна. Можна це робити чи не можна: Людина, і любов до людини є першою. Фокус потрібно змінити. Такого миротворця як Ісус натовп не хоче. Найбільш потужний момент миротворчого Ісусового діяння є молитва на хресті: «Отче, прости їм, бо не знають що творять….» Ісус є тим, хто творить мир. Пророча мова - як операція. Правдиве християнство противиться злу. Молитва св Франциска: «О Боже, вчини з нас знаряддя свого миру…» Блаженства як медитація. Молитва святого Франциска як медитація. Блаженні миротворці - вони Синами Божими назвуться: уподібнення до Ісуса. Людина блаженна, бо вона уподібнюється до поведінки Ісуса. Людина, яка стає миротворцем, має духа миру. Я втрачаю пристутність Бога, коли втрачаю мир. Учні Ісуса мають бути миротворцями. Якщо вас не приймають- стрясіть порох з ваших ніг. Це - відповідальність тих, які не прийняли. Ісус не осуджує. Християнство - це не наївність.
February 16 · 58 min
У пошуках Авторитету. Частина 63. Очистити серце, щоб бачити Бога. Співрозмовники: о. Євген Фізер та єпископ Микола Петро Лучок ОР
Подкаст «У пошуках Авторитету». Частина 63. Очистити серце, щоб бачити Бога. Співрозмовники: о. Євген Фізер та єпископ Микола Петро Лучок ОР У програмі: Блаженні чисті серцем бо вони Бога побачать Якщо нема капітуляції перед Богом - я або хтось інший керує моїм життям Часто людей лякає слово: воля Божа. Безбожність засмучує. Справедливість - це пошук погляду на події через призму Божого погляду на світ. Милосердя - лікування сердець. Коли людина підпорядковується, втихомирюється, лікує свої рани через милосердя - доходить до стану чистого серця. Завдання: очистити серце. Очищення серця - співпраця з Божим Словом. Бачити цей світ очима Бога. Я бачу світ з очима, зʼєднаними з Ісусом. Яка велика різниця у погляді на життя у різних людей. Погляд очима Бога віддалений. Орел - символ бачення людини, зʼєднаної з Богом. Книга Одкровення дає перспективу від Буття до Другого Пришестя. Я є частиною історії. Коли чисте серце? Після сповіді гріх пробачений, однак є корінь. Наскільки Таїнстсво Сповіді очищує серце? Показник: чи людина бачить діяльність Бога у себе у житті? Якщо людина бачить де вона втратила Бога - людина не тому йде до сповіді бо треба, бо їй погано, бо хтось сказав, бо не може чогось осягнути. Іду до сповіді очиститися, щоб мій взір і моє серце були більш очищеними - я ще далеко від Бога. Бачення Бога чітко повʼязано з очищенням через навчання Ісуса. Слово Боже має силу очистити. Навчання Ісуса очищує. Чистість: Сила Слова Божого звільняє від темряви, від нечистоти, яка заважає бачити Бога. Що впускаю у серце - те мене і формує. Слово має силу. Очищення - це звільнення. Моє бачення стає яснішим. Стає чистішим. Приходить багато миру. Плодом очищення серця є миротворіння. Я бачу як маю поводитися в тут і тепер у спокійному стані. Подивитися на світ очима, зʼєднаними з Ісусом. Чим більше хочу перебувати у Божому Царстві, тим більше хочу бачити чітко. Коли людина має інсайти: її серце достатньо чисте, Бог готує її серце, щоб вона побачила. Погляд маленької дитини - чисте серце. Якщо дивишся в очі Бога, якщо бачиш очі Христа - бачиш мир, перспективу, справедливість. Загублення душі - це наслідок того, що людина не увійшла у стосунок з Богом. Чекати на життя коли закінчиться війна - це жити у режимі не життя. Достатньо кожному дню своєї радості, страждання і труднощів. Навчитися жити у сьогоднішньому дні, говорить Ісус. Що означає: жити сьогодні? Щоб жити сьогодні- потрібно бачити. Де Ісус і яке твоє служіння? Кожна людина носить у собі питання місії. Питання: що мені тепер робити? Блаженні чисті серцем, бо бачимо Бога - в Авторитеті, в Ісусі людина бачить як діяти. Якщо я бачу добру новину - то як її несу далі? Після смерті людина далі робить вибір. Людина відкидає Бога, а не Бог відкидає людину. Нічого нечистого не може увійти до Бога. Свобода у тому, що я приймаю і віддаю любов. Досконала любов - віддаю і приймаю стільки, скільки потребую. У чистому любовному стосунку є гармонія між віддаванням і прийманням любові. Любов є тоді, коли є взаємне. Бачу, як це діє. Бачу, бо це - споглядання, контемпляція. Чисте серце - Бог є моїм скарбом. Я починаю бачити як він діє. Бачу, як Він діє через мене. Один з проявів любові - уважне слухання. Людина, яка має досвід Бога, шукає як би ще більше очистити серце і краще бачити.
February 3 · 1 hr 3 min
У пошуках Авторитету. Частина 62. Милосердя - принцип лікуючої любові. Співрозмовники: о. Євген Фізер та єпископ Микола Петро Лучок ОР
Подкаст «У пошуках Авторитету». Частина 62 Милосердя - принцип лікуючої любові Співрозмовники: о. Євген Фізер та єпископ Микола Петро Лучок ОР У програмі: Тоді я увійду у Царство Боже, коли зможу йому підпорядкувати своє життя. Убогість полягає у нагості. Синхрон полягає на тому, що Бог не забирає мою волю. У синхроні нема проблеми підпорядкованості. Коли входимо у підпорядкованість - є гармонія. Гармонія полягає у тому, що кожен отримає повноту. Насичення - це про стосунок. Щоб було насичення має бути синхрон. Господи, веди мене, покажи, як мені повестися у цій ситуації. Вільність обмежена? Вільність не може бути обмежена! Свобода - невідʼємна частина нашого буття. Свобода ніколи не відніметься. Чого Бог не знищить всіх поганців? Принцип любові і справедливості- Бог з початку створив людину з безсмертною душею, духів, ангелів, - обдарував безсмертям. В якомусь моменті вічності Бог зродив буття. На чому полягає пекло? Диявол не має доступу до Царства Небесного. Коли я впокорююсь перед Богом - це акт моєї волі. В моменті коли це відбувається: якщо впущу Царство Небесне, - я визнаю Бога і підпорядковую Йому все, що є у моєму серці. Темрява осуджує. Де твої думки, де твоє серце? В моменті Суду - повний розрахунок. Свобода - це сила, влада і дар. І це - прояв любові. Без вільного вибору нема любові! Коли ми віддаляємося від Бога - ранимо один одного. Милосердя - лікуюча любов. Господь говорить: я можу полікувати твоє скривджене серце Коли я молюся за кривдника лікується моє серце скривджене кривдником. Любов - це стан, у якому Бог створив світ Милосердя накероване на зцілення серця. Не було би ран, була би чиста любов- agape. Рани не бувають без стосунків. Пробачення – про/бачення. Ми не є джерелом благодаті. Ісус є справедливістю. Він є посередником Милосердя. Пробачення - я впускаю у цей стосунок Бога. Людина зцілена чиста серцем. Образа це полон. Коли пройдеш через це визволення - про бачення Біль можу принести у жертву. Це момент єдності з Серцем Ісуса. (Приношу жертву як дар - оплакування, страждання - смс) Пробачення - це визволення мене від ненависті. Ісус у 99% не дозволяв, щоб порушували Його межі. Страх смерті - це потужна сила. Страх болю - це потужна сила. В моменті людина отримує усвідомлення і нове бачення, вона розуміє, що це - не кінець, це стане жертвою і величезною силою. Милосердною може бути людина, яка сама підпорядкувалась його милосердю. Найбільшою кривдою є те, коли люди, які б мали передати Божу любов- кривдять. Блаженні милосердні, бо вони досвідчать Милосердя. Тайна сповіді є одним з місць Божого Милосердя. Мій стосунок до людей є таким , наскільки я повний Божого Милосердя Я посланий щоб нести людям Добру новину, але чи моє серце зцілене Наше завдання: пропрацювавши свої рани творити простір милосердя. Є багато засобів, якими можна користуватися. Серце може бути або милосердне, або жорстоке. 5 пунктів дії Божого Милосердя ⁃ Бог завжди є милосердним ⁃ Бог може і хоче лікувати серце людини напряму ⁃ Бог лікує і діє у своєму милосерді через людей ⁃ Таїнства є засобами Милосердя ⁃ Милосердя має свої умови: зі сторони Бога іде поток. Милосердя потрібно прийняти. Чому єпископський девіз: Милосердя? Як місія, послання? Без милосердя нема любові. Якщо не буду милосердним, ніколи не дійде до любові. Це - вотум довіри. Безумовна любов. Рекомендовано до прочитання: Євангеліє від Матея, розділ 5-7 Євангеліє від Йоана, розділ 17
January 19 · 1 hr
У пошуках Авторитету. Частина 61. Голод по справедливості. Співрозмовники: о. Євген Фізер та єпископ Микола Петро Лучок ОР
Подкаст «У пошуках Авторитету». Частина 61 Голод по справедливості. Співрозмовники: о. Євген Фізер та єпископ Микола Петро Лучок ОР У програмі: Є обітниця повноти блаженства, щастя. Чого прагнеш? Повноти, миру, свободи, доброти, прийняття. Є блаженство, є принцип, є обітниця. Якщо не працює перший принцип убогості - інші не зрозуміти. В оплакуванні примаємо втіху, переоцінюємо. Тихість, смирення - це новий рівень стосунку з Богом. Бог являється у тихості, Його слово дуже сильне, дуже міцне. Бог дуже вразливий. Смиренність - пошук тиші. Один з показників людини, яка має стосунок з Богом - вона шукає тиші. Тиша - це стан духа, душі, коли людина витримує цю тишу і може бути з Господом на самоті. Віртуальний світ – «помічник», щоб заглушити те, що є всередині. Щоб почути, що Господь говорить про мене, потрібно втихомиритися. Блаженства відкривають, яким є Бог, з іншої сторони. Щоб мати - потрібно мати. Коли ти щось досягаєш - відкривається новий рівень у духовному житті. Душа має свою природу, стосунок має свою природу. Рослина не буде рости, якщо ти не виконаєш умови. Стосунок не буде рости, якщо нема виконаних умов. Базовий принцип: чи ти вибрав/вибрала Ісуса як того, за ким хочеш піти? Якщо людина не триває у навчанні Ісуса, то у чому триває? Релігійність можна використовувати як заспокоєння певних потреб. Але коли приходить криза - людина потребує відповіді. Щоб дати відповіді - потрібно пізнати поведінку Ісуса. Блаженні голодні та спраглі справедливості, бо вони наситяться. Ми носимо в собі голод по справедливості, по праведності. Коли ми говоримо: щось не справедливо, відбувається неправда. Маємо прагнення - голод і спрагу за справедливим стосунком. Ісус говорив: «Прийдіть до Мене всі спраглі і втомлені, Я - Хліб життя…» Ісус показує, що це Він заспокоює потреби правди і справедливості. Справедливість є у поведінці Ісуса. Поза Ісусом неможливо знайти справедливість. Я не є справедливим. Я можу вкладати зусилля, аби бути справедливим. Нема людини, яка б задовільнила спрагу у справедливих стосунках. Знайти заспокоєння можливо лише у Ісусі. Ісус у цьому світі зазнав найбільшої несправедливості. Чим більше людина заглиблюється у блаженства, тим більше вона стає незрозумілою для світу. Якщо я не Бога хочу підпорядкувати собі, а підпорядкуватися Богові, тоді я починаю розуміти чим є та справедливість, яку приніс Христос. Якщо ти покаєшся - тобі гріхи будуть прощені, і це - Божа справедливість. Божа всемогутність - Він може пробачити найбільші гріхи людині, якщо вона покається. Людина, яка це не чує, буде нести справедливу кару. Тема справедливості є дуже активною у нашій країні. Бог справедливий. Людина нестиме наслідки - вона сама себе карає злими вчинками. Бог пропонує дорогу добра, дорогу навернення. Закон свободи: людина зловживає своєю свободою. Справедливість як принцип. Яку справедливість я шукаю? Хто є інстанцією справедливості? Якої я шукаю правди? Якої шукаю справедливості? Щоб побачити на чому побудована справедливість у Всесвіті - ключем є поведінка Ісуса. Чи є у мене Божественне прагнення не смерті грішника, а щоб він навернувся? Чи я прагну, щоб ця людина пізнала Бога. Якщо я не буду людиною, яка не розірве ланцюг злодіянь - він не перерветься. Спрага по справедливості величезна. Ключем може бути лише Христос Воскреслий. Господь довготерпеливий. Страх Божий - початок мудрості. Правда – це є виконати волю Отця. Шукайте найперше Царства Божого. Поставити Бога на першому місці. Справедливість це не щось. Справедливість це Хтось. Християнство - це Особа. Жертва починає діяти - люди починають оживлятися через спосіб переживання страждання, які показує Ісус і Божа людина. Неспокійне серце людини, поки не заспокоїться у Богові. Праведність, справедливість - це дійсність Духа Святого. Я починаю це бачити. Справедливий світ - він Теоцентричний (Христоцентричний). Христоцентрична спрведливість не відкидає нікого. Запрошує всіх.
January 8 · 58 min
У пошуках Авторитету. Частина 60. Смирення як наслідок стосунку з Богом. Співрозмовники: о. Євген Фізер та єпископ Микола Петро Лучок ОР
Подкаст «У пошуках Авторитету». Частина 60. Смирення, лагідність як наслідок стосунку з Богом Співрозмовники: о. Євген Фізер та єпископ Микола Петро Лучок ОР У програмі: В моменті, коли відбувається оплакування, приходить тиша, смирення, сила, яка входить у життя через розпізнання як далі рухатися. Блаженні вбогі духом - це позиція підлеглості Богові Ми постійно в наших діях робимо вибір. Наша проблема ми закриті. Відкритість на Бога - це блаженство. Фарисеї книжники думають, що знають. Митарі і блудниці - ті, які заблудили, бо втратили контакт з Богом. Переживають пошук Бога. Досвід дару контакту з Богом - це стан, коли є постійне усвідомлення, що це неможливо затримати. Я розумію, я усвідомлюю, я не можу це проконтролювати. Бога неможливо «закрити в коробочку» Доторкаєшся, пізнаєш - і розумієш як багато всього не знаєш. Затримуватися не добре, бо не розвиваєшся. Бог не звʼязав собі руки Таїнствами. Коли людина має живий досвід контакту з Богом, вона усвідомлює, що Бог набагато багатший, ніж усі можливості. Приходить час оплакування гріхів: що я втратив. Мої помилки - я сумую, на це є основа. Якщо нема процесу оплакування- людина не рухається далі. Поки людина не сумує - вона не знає як далі рухатися: «Їхні очі були закриті від смутку», - учні з Емаусу. Поки учні з Емаусу не розповіли свою болісну історію, вони не в стані були побачити. А чи не це мало статися з Помазаником? Учні були засліплені, бо мали свої очікування. Досвід страждання близької людини - це дуже болісний досвід. І його потрібно оплакати і пережити. …«вони сиділи мовчки». Людина, яка не вміє пережити втрату, скеровує агресію на руйнування себе й інших. Служіння священника не привʼязується до одного місця: коли Господь каже - він рухається далі. Людина переживає Божий дотик. Оплакування - біль потрібно пережити. Кожна втрата має свою міру переживання і оплакування. Оплакування - прийняття реальності. Бог кличе ще до глибшого контакту з Ним, щоб звідти реагувати на дійсність. У сумуванні, у болі людина отримує відповідь як далі рухатися. Коли людина не вміє побачити сенси, вона опускається, опускає руки, заглушає біль, пришвидшує свій кінець. Страждання має потужну силу, щоб переосмислювати сенси, і дати собі відповідь. Блаженні тихі - блаженні лагідні, смиренні. В моменті, коли відбувається оплакування, приходить тиша, смирення, сила, яка входить у життя через розпізнання як далі рухатися. Занедбання достатньої кількості перебування у Джерела приводить до вигорання. Перше завдання апостолів: молитись і навчати. Звідки черпаю силу? Маю собі дозволити сумування. В сумуванні переосмислення. Моя душа потребує достатньо багато часу бути наодинці з Богом. Молитва як спосіб особистого стосунку, і як спосіб синодального служіння. Павло пішов на 3 роки у пустелю: слухав, сумував, оплакував. Ісус часто іде на самоту. Тихість - тихі успадкують землю. Це стан після оплакування - набратися тихості, і з цього реагувати що діється. Дія з лагідності серця - людина яка діє під впливом Духа Святого, а не зранення. Страх входить у життя через біль. Біль змінює тривогу до майбутнього. З болячки людина реагує страхом. Вона буде або нападати, або втікати. Ісус у Гетсиманіі оплакав свою смерть. І Він іде лагідно по Хресній дорозі. Ісус: «Мені йдеться про воскресіння Духа» «Життя вічне в тому, щоб пізнали Того, Хто Мене послав», Євангелія від Йоана 17:3 Тихість, лагідність, смирення - зустріч, яка впроваджує у моє серце мир. Блаженний вбогий духом - лагідність і смиренність. Успадкування землі - земля, обіцянка: Мойсей був названий найбільш лагідним з поміж усіх людей на землі - найбільш смиренним. Земля - моє серце. Рай – всередині. Підпорядкування Богові - лагідність. До лагідних тягнуться люди. Людина, яка підпорядкована Богові має благословення «у сто разів більше» Повернення до стану благодаті.
Dec 22, 2025 · 58 min
У пошуках Авторитету. Частина 59. Сумування, що дає утіху. Співрозмовники: о. Євген Фізер та єпископ Микола Петро Лучок ОР
Подкаст «У пошуках Авторитету». Частина 59. Сумування, що дає утіху Співрозмовники: о. Євген Фізер та єпископ Микола Петро Лучок ОР У подкасті: Одна з криз - пошуки сенсів, пошуки виходів. Підлеглість. Нехай не буде інших богів. Принцип убогості є центральним. Євангеліє є парадоксальним. Коли ми чогось тримаємось, і не хочемо впустити Бога, - якщо духовно зростаємо, то розуміємо, що принцип підлеглості, віри, довіри є базовим. А для чого привʼязуватися? Для чого нам матеріальні блага? Коли прив`язуюся починає мною керувати пожадливість, страх втрати. Визволення від привʼязаності - це процес. Чим більше я зближуюсь з Богом, чим більше відбувається це зцілення - і рухаюсь, бо я ведений. В убогої людини нема плану. Це - підлеглість. Коли ми розпізнаємо Божественну присутність - будемо розуміти, який наступний крок. Євангелізація, учнівство є основою. Якщо не вибудуваний стосунок - учень/учні, то це потрібно повернути. Багато людей, добрих християн, мають слабо вибудуваний стосунок з Ісусом як Наставником. Я знаю чому я є тут. Я знаю за ким пішов/пішла. Ісус говорить: «Іди за Мною! Чого шукаєш? Іди, і побачиш!» Чому я є тут? Блаженні засмучені. Блаженні ті, що оплакують. Є вказівка, як це працює. І є обітниця. Якщо я вхожу у підлеглий стосунок з Богом, я починаю бачити, що я втратив у той час, коли не був Йому підлеглим. Пізнання правди про Божу любов. Наслідок оплакування - можливість, щоб мої рани були поліковані, очищені і щоб я дійшов до зцілення. Оплакування - відкритість на утіху. Смуток, який руйнує, це коли людина не вірить, що може бути прощена, зцілена і може з цього вийти. Утішитель говорить: «Якщо твої рани будуть червоні як шкарлат, я тебе вибілю» Коли людина досягає дна - це великий аспект навернення. Убогість приходить як наслідок дна. Чим ближче я до Бога, тим більше мене болить те, що я втратив. Коли через гріх віддаляюся від Бога - приходить смуток. Гріх - пошуки насолоди на своїй волі. Досвід Любові Бога і моєї помилки веде до оплакування. Розкаяння повʼязане з оплакуванням. Процес оплакування: як далі жити. Є оплакування гріха грішником. Є оплакування грішників. Якщо не проявити плач - камінне серце. Ісуса дуже боліло, коли він бачив у людях, що вони не хочуть навернутись. Чим більше людина наближається до Бога, тим більше вона плаче, тим більше вона стає вразливіша. До цього потрібно дозріти. Це - процес. Коли людина зустрічає любов Божу до неї приходять усвідомлення помилок. Небожим ставленням є осудження і байдужість. І не задається питанням: як допомогти. Буває, що я безсилий, щоб цим людям допомогти. Признати своє безсилля: я цих людей не зміню. Але як я можу їм послужити? Ісус не біжить лікувати Лазаря. Але Він оплакує. Чому? Сестри Лазар настільки зациклилися на втраті, що вони не бачать реальності. Смерть це перехід. Час плакати. Тим, які не пізнали того, що веде до повноти. Основний життєвий принцип - підлеглість. Перспектива блаженства: дар сліз - це благодать. Вона дається на міру відкритості серця. Оплакування підсилює убогість. Оплакування- спосіб молитви Щоб бути втішеним потрібно признатися до своїх зранень. Оплакування - це процес, на який потрібно дати собі час. Рекомендовано до прочитання: 5,6,7 розділ Євангелія від Матея. о. Павло Козацький ОР, Єпископ Микола Петро Лучок ОР « У пошуках Авторитету»
Dec 8, 2025 · 58 min
У пошуках Авторитету. Частина 58. Як це: бути вбогим духом. Співрозмовники: о. Євген Фізер та єпископ Микола Петро Лучок ОР
Подкаст «У пошуках Авторитету». Частина 58. Як це: бути вбогим духом Співрозмовники: о. Євген Фізер та єпископ Микола Петро Лучок ОР У програмі: Капітуляція. Я або впускаю Бога у своє життя, або не впускаю. Чи є життя, куди я впускаю Бога, чи є - куди не впускаю? Євангеліє- це не наука. Євангеліє випливає з Буття. Це є буттям. Підхід Ісуса: іди за Мною і досвідч. Воно накеровано не на мислення, а на переживання. Цей принцип визволяє. Коли людина не почуває себе достатньо розвинутою, порівнює себе з іншими - де тут Бог? Але коли я капітулюю: Боже, чи ти хочеш? І я розпізнаю, що Він хоче - приймаю Його пропозицію і роблю, що Він хоче. Покликання з позиції убогості. Яка різниця: навчений - не навчений? Бог покликав, а я пішов! Обітниця Ісуса підтверджується тут, за життя! Тут перевіряється, чи принцип працює: блаженні вбогі духом. Обітниця і принцип дієвий - на цьому принципі будується основа щасливого життя. Царство Небесне - я створений жити щасливим життям. Горе - наслідок того, що людина не входить у простір, який впроваджує людину у Царство Небесне. Людина Богом створена і запрошена до Царства Небесного, однак вона відвернулася. Ісус пропонує принцип вбогості, як повернення до Царства Божого. Дуже важливо у духовному житті відкласти знання інтелектуальні. 1 крок у 12-ти кроковиї програмах: ми признали своє безсилля, перед проблемою, яка опанувала нас. Як тільки я починаю керувати своїм життям - воно стає некерованим. Принцип підлеглість Богові. Чи ти можеш себе назвати людиною, яка стоїть перед Богом убогою? Аспект служіння: я постійно служу - кому? Що я вибудовую? Людина постійно комусь чи чомусь служить. Їй може лише здаватися що вона панує, але насправді- кому вона підлягає у цьому пануванні? Можна служити або Богові, або темній силі, як принципу руйнування. Людина капітулює, коли їй погано. Коли людина капітулює- наскільки вона свідомо це робить? Ісусова молитва або фраза із Святого Писання допомагає капітулювати. Ісусові всі поклоняються у світі. Людина може бути лише зламана, і покорена. Друга частина цього принципу- є Бог, і Він Джерело. Якщо я не знаю - то Він знає. Чи я живу цим принципом? Коли я використовую цей принцип - допомога приходить. Коли я живу зі своїми планами - я не убогий. Чи я узгоджую своє життя з Богом? Смирення веде до відкритості. «Ось я слугиня Господня», - свідомий момент. Зроблю все те, що я бачу від Бога. Марія вбога. Конфлікт - це добре. Коли хтось має на мене план – відбувається внутрішній конфлікт, що мене хочуть використати. Коли починається внутрішній конфлікт- потрібно стати вбогим і впустити Бога. Коли є подія , стаю перед Господом: у руки твої передаю Дух мій. Не «крутити» у голові. Бути підлеглим волі Отця. Як розпізнати що є добром? Як сказати ні? Розпізнавання: Господи, що ти хочеш? Чому важливо називати відчуття, почуття: коли стаю перед Господом, приходить звільнення, приходить сила. Позиція вбогості: «Господи, промовляй! Слуга твій слухає!» Медитація, молитва - я іду на особливу зустріч з Джерелом бутття. Для чого воно тобі? Тобі важливо зрозуміти навчання Ісуса? У кого ти шукаєш відповіді? Сповідь - капітуляція. Недостатньо - коли піду до сповіді! Моє особисте покаяння не достатньо! Назва сповіді - стати в правді , визнати слабкість, капітулювати і визнати всемогутність Бога. В Тайні Сповіді відбувається не тільки звільнення, а й наповнення. Коли я маю план - нема аспекту місії. Яке моє послання? Які мої таланти? Чому я знаходжуся там, де знаходжусь? Правда і покора - принцип блаженства. Покора - я приймаю реальність. Реальність - тільки тоді працює, коли я стаю вбогий духом. Покора - це слухання. Господи говори…. Рекомендовано до прочитання: 5,6,7 розділ Євангелія від Матея

Showing 1–20 of 23 episodes